« І обнялися береги одного вічного народу..» Під такою назвою у нашій школі 22 січня відбулося святкове зібрання.
День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. Сьогодні, після двох десятків років Незалежності, проблема соборності України є, на жаль, не менш актуальною. Культурні та ментальні відмінності між українцями Сходу й Заходу існували завжди, вони отримали назву "синдром Збруча", однак завжди наші співвітчизники прагли єдності. Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз’єднати український народ, протиставити українців один одному.
І ось події 2004-2005 років: політичні скандали та фальсифікації, розділення понять Схід і Захід, революція Гідності 2013 – 2-14 років, сепаратистські настрої Донбасу .Сьогодні час згадати, як було досягнуто єдності тоді, 22 січня 1919 року.
Цього дня в актовій залі школи серед присутніх вчителів та учнів відчувалося незрозуміле досі відчуття :хвилювання і водночас нотки врочистості , гордості. Святкування відрізнялося від попередніх років. Навіть Гімн, який виконували усі присутні після оголошення відкриття урочистого зібрання, звучав як ніколи врочисто.
Бурнейко Саша, Денисюк Софія та Рихлюк Христина подарували нам чудові віршовані слова про Україну. Учні 11 класі: Федончук Б., Мазін К., Балик Ю., Чижук В. пригадали історичні події , які привели до Акту Злуки .
«…Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України…» Так проголошував Універсал Директорії. Але на жаль мрії бачити Україну єдиною та неподільною довгий час залишались лише мріями, бо УНР проіснувала недовго .
Події сьогоднішньої реальності в нашій Україні як відгомін далекого для нас 1919 року. І слова , якими зверталися ведучі цього зібрання Грицюк В., Ревага Л., Рекрут О. ,уже не просто слова_-це прохання сучасників до державних мужів: «…Соборність – це символ. Символ боротьби за волю. Порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє.. Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. …»
На святі був присутній і учасник АТО - Бідула Василь. 30 грудня 2014 року сотні горохівчан зустрічали його і інших воїнів Першого батальйону територіальної оборони «Волинь», які прибули із зони бойових дій у відпустки. Учні чекали цієї зустрічі. Їх цікавило все : якою зброєю воююоть, що їдять, де живуть, як місцеві жителі відносяться до них. Федончук Богдана, голова учнівського парламенту подякувала воїнові, що воює за те, щоб мир був на всій Україні і побажала повертатися додому живим та неушкодженим і з перемогою .
На згадку про себе діти подарували малюнки і сфотографувалися з героєм.
« І обнялися береги одного вічного народу..» Під такою назвою у нашій школі 22 січня відбулося святкове зібрання.
День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. Сьогодні, після двох десятків років Незалежності, проблема соборності України є, на жаль, не менш актуальною. Культурні та ментальні відмінності між українцями Сходу й Заходу існували завжди, вони отримали назву "синдром Збруча", однак завжди наші співвітчизники прагли єдності. Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз’єднати український народ, протиставити українців один одному.
І ось події 2004-2005 років: політичні скандали та фальсифікації, розділення понять Схід і Захід, революція Гідності 2013 – 2-14 років, сепаратистські настрої Донбасу .Сьогодні час згадати, як було досягнуто єдності тоді, 22 січня 1919 року.
Цього дня в актовій залі школи серед присутніх вчителів та учнів відчувалося незрозуміле досі відчуття :хвилювання і водночас нотки врочистості , гордості. Святкування відрізнялося від попередніх років. Навіть Гімн, який виконували усі присутні після оголошення відкриття урочистого зібрання, звучав як ніколи врочисто.
Бурнейко Саша, Денисюк Софія та Рихлюк Христина подарували нам чудові віршовані слова про Україну. Учні 11 класі: Федончук Б., Мазін К., Балик Ю., Чижук В. пригадали історичні події , які привели до Акту Злуки .
«…Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України…» Так проголошував Універсал Директорії. Але на жаль мрії бачити Україну єдиною та неподільною довгий час залишались лише мріями, бо УНР проіснувала недовго .
Події сьогоднішньої реальності в нашій Україні як відгомін далекого для нас 1919 року. І слова , якими зверталися ведучі цього зібрання Грицюк В., Ревага Л., Рекрут О. ,уже не просто слова_-це прохання сучасників до державних мужів: «…Соборність – це символ. Символ боротьби за волю. Порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє.. Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. …»
На святі був присутній і учасник АТО - Бідула Василь. 30 грудня 2014 року сотні горохівчан зустрічали його і інших воїнів Першого батальйону територіальної оборони «Волинь», які прибули із зони бойових дій у відпустки. Учні чекали цієї зустрічі. Їх цікавило все : якою зброєю воююоть, що їдять, де живуть, як місцеві жителі відносяться до них. Федончук Богдана, голова учнівського парламенту подякувала воїнові, що воює за те, щоб мир був на всій Україні і побажала повертатися додому живим та неушкодженим і з перемогою .
На згадку про себе діти подарували малюнки і сфотографувалися з героєм.