29 січня у школі відбувся Урок пам’яті “На Аскольдовій могилі поховали їх…” Є в українській історії події, які стали знаковими, стали символічними. Такою подією є героїчна смерть молодих захисників Української Держави, яка заявила світові, що вона хоче бути господарем у своїй хаті. В цей день ми згадували про одну із сторінок нашої історії - трагічних і водночас героїчних – битві під Крутами 29 січня 1918 року. Вік патріотів – від 14 до 22 років. Бій на засніженому полі біля залізниці був кривавий і жорстокий. Але закінчилися набої, замовкла єдина гармата. Їхні командувачі від’їхали штабним вагоном, не віддавши війську жодного наказу. Вороги оточили та знищили більшість з них, а 35 захопили в полон, а потім люто закатували. Перед неминучою смертю один із гімназистів заспівав «Ще не вмерла Україна», пісню підхопили інші, хто ще міг… Чому трагедія Крут і дотепер стукає в наші серця? Бо вона не тільки наше минуле, а й буремне сьогодення. Історія повторилася майже через сторіччя. Нехай сучасні вчені-історики розмірковують про міфи і правду Крутянської битви, ніхто не поставить під сумнів високий героїзм і патріотичну самопожертву юних борців за ідею, відданих захисників національної справи. Ось основні тези із виступу учнів 11 класу ( Федончук Б., Балик Ю., Мазін К., Чижук В.,Дмитрук Д.),учнів 7 класу ( Рихлюк Х., Денисюк С., Бурнейка С.), учнів 5 класу (Коритко А., Василюка Н,) учениці 9 класу- Кубської М., та учня 8 класу – Базюка С.