Хоробрі серця

Всім,хто віддав своє життя на Сході України, хто воював , воює нині, кіборгам, медпрацівникам, волонтерам, всім хоробрим серцям була присвячена зустріч з учасниками війни на Сході – випускниками  нашої школи.

Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна - війна. Вже чотири роки на полі битви – герої нашого часу своїми крилами – вчинками тримають небо над Україною. Саме такими крилатими людьми є гості нашої зустрічі. Це випускник 1999 року, захисник Донецького аеропорту - П'ясецький Віталій та випускник 1993 року капітан міліції у відставці - Герасимчук Олександр.

Хвилиною мовчання вшанували пам'ять усіх загиблих на цій війні, а також нашого випускника школи капітана медичної служби - Грицюка Віталія.

Минуло три роки, відколи захисники Донецького аеропорту відчайдушно обороняли литовище, а частина Героїв назавжди залишилась під  його завалами. Оборона  ДАПу, який став символом незламності, тривала 242 дні, а бійців, які у надскладних умовах воювали , утримуючи приміщення,  самі вороги за сміливість та незламність духу охрестили «кіборгами». Нині у цивільному житті, їх не відразу впізнаєш у натовпі – вони не носять військової форми та не люблять хизуватися своїми нагородами, воліючи краще своїми вчинками , ніж словами допомагати своїй країні підніматися з колін. Таким учні нашої школи побачили П'ясецького Віталія, який нині проживає   у м.Ковелі. Він боронив ДАП у найгарячіші дні січня 2015 року ,за що нагороджений орденом «За мужність» та медаллю «За воїнську доблесть».

Тихо принишк зал, коли своїми спогадами про війну Віталій  ділився з учнями та вчителями . Виступ свій закінчив такими словами: «…Ми відвикли жити у власній країні…Я багато чого хочу змінити у країні. Та я на війні зрозумів, що треба зміни починати з себе. Нині для мене Україна і держава – не абстракті поняття, а те, де я живу і що я роблю для цієї держави . Кожен українець, перш, ніж критикувати владу, має глянути на себе – чи платиш податки,чи даєш хабарі,чи крадеш, чи навіть просто смітиш…»

Уважно слухали іншого нашого випускника – Герасимчука Олександра.

Щиро звучали поезії у виконанні учнів школи Бурнейко О.,Федощука Б.,Денисюк С., та учнів 6 класу- членів гуртка «Музеєзнавство».

Зараз в зоні бойових дій ООС перебуває ще один наш випускник-Цариця Андрій,батько чотирьох дітей, троє з яких є учнями нашої школи. Його донечка Оля приготувала для нього поетичний сюрприз та нажаль  він не зміг бути присутнім, але її слова пройняли ніжним трепетом всіх присутніх:

Мій тато не знає, що вмію читати, що вивчила букви, читаю Буквар.

Вже зовсім доросла, та так хочу тата й молюся, щоб він повернувся живим.

Новосад Яна виконала пісню «У чистім полі»,Примич Марія «Мальви».Під супровід гітари звучали  пісня у виконанні Бурнейка О., Кунчик Тетяна Степанівна,Денисюк Ж. та Новосад Я. виконали пісню «Сніг сивини».  Після заходу вчителі та учні ще довго ділилися своїми враженнями від побаченого та почутого.  Гордість, гідність, взаємоповага, доброта-це саме ті почуття з якими більшість присутніх покидало актовий зал школи. Хочеться висловити подяку всім причетним до цього дійства: учням та вчителям школи(Новосад М.А., Кунчик Т.С. Шевчик В.П.).